Війна з підступним ворогом забирає життя захисників з Кіровоградщини.
Громади області повідомляють про загибель наших військових, інформує Златопіль.
У жорстокій війні з російським агресором в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини загинув житель Благовіщенського Забуранний Микола Миколайович.
Микола Забуранний народився 26 травня 1984 року в м. Благовіщенське. Після навчання у загальноосвітній школі №1, здобував професію столяра у Благовіщенському професійно-технічному училищі. Потім проходив військову службу. Після повернення до рідного міста, Микола Миколайович працював різноробочим.
26 червня 2023 року М.М. Забуранного було мобілізовано для захисту цілісності та суверенітету України. 1 січня 2024 року рідні втратили із ним зв’язок і Микола Забуранний вважався у числі зниклих безвісти. На жаль, найгірше підтвердилося.
Прощання із захисником відбудеться 22 червня 2024 року у м. Благовіщенське.
До Світловодської громади знову прийшла страшна звістка – 17 червня 2024 року, поблизу селища Новоселівське Сватівського району Луганської області, в результаті ворожого обстрілу ротаційної групи, через поранення, несумісні з життям, загинув , Кривий Олег Валерійович.
Народився Герой 12 листопада 1979 року. Олег закінчив 9 класів у 5-й школі м. Світловодськ, після чого вступив до Світловодського технікуму, де здобув освіту за спеціальністю радіоелектроніка. Працював на заводі Чистих Металів – займався металообробкою кремнієвих виробів, після працював на ПрАТ ТРК «Веселка» бригадиром-електромонтером з ремонту та монтажу кабельних ліній телебачення.
Олег Валерійович був старшим оператором-телефоністом апаратної взводу зв’язку батальйону логістики.
Соколівська громада знову у жалобі.
Захищаючи Батьківщину від збройної агресії рф, виконуючи бойове завдання в райооні населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області 10 червня 2024 року загинув Олександр Леонідович Більченко.
Олександр Більченко народився 01 жовтня 1975 року у селі Черняхівка.
Коли Олександру виповнилося сім років, у нього померла мама, хлопчика виховувала бабуся. Він закінчив 9 класів Соколівської загальноосвітньої школи, працював трактористом на тракторній бригаді у рідному селі, потім на заводі “Тристар”, де від робітника виріс до майстра цеху.
20 червня 2022 року був призваний на військову службу в ЗСУ. У своїй військовій частині служив солдатом, водієм кулеметного взводу.
У Героя залишилися дружина і син.
